Харковець Анатолій Порфирович

         Народився А.П. Харковець 15 лютого 1916 року в селі Кухче Зарічнянського району Ровенської області в українській селянській родині.

         У роки Першої світової війни, рятуючись від німецько-австрійської сваволі, після смерті батька, на початку 1917 року, мати, Парасковія Григорівна, забрала двох малих дітей Анатолія і Настю (Анатолію минуло лише рік) і вирушила на схід. Дали притулок жінці з двома малими дітьми люди в с. Пішки (нині Корсунь- Шевченківського району Черкаської області), в якому вони прожили до 1940 року. Тут пройшли дитячі, юнацькі роки Анатолія Порфировича. До 2-го класу А.П. Харковець навчався в Іванівській школі Київської області, а потім в Моринській школі Корсунь-Шевченківського району. Після закінчення 7 класів Анатолій Порфирович вступає до Корсунського педтехнікуму. Після закінчення навчання А.П. Харковець працював чотири роки вчителем та директором школи в с. Велика Цвіля Городецького району Житомирської області й одночасно навчався в Уманському учительському інституті.

         З 1 вересня 1939 року призваний до лав Червоної Армії. Спочатку пройшов командирські курси в Житомирі, а потім був направлений для продовження навчання в Ростовське військове училище. Там його застала війна. З 1 лютого по 1 вересня 1942 року А.П. Харковець перебував у складі Брянського фронту, мав три поранення - 15.08.1942, 15.09.1942 та 17.10.1942 року. За мужність і відвагу нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня. Анатолій Порфирович виріс від командира взводу до командира батальйону.

         27 вересня 1943 року капітан А.П. Харковець одержав складне бойове завдання - переправити батальйон через Дніпро в районі с. Лютіж, захопити і утримати плацдарм до підходу основних сил.

         Дуже ретельно вибирав Анатолій Порфирович місце для переправи. Він розумів, що окрім відваги й уміння потрібна ще й військова хитрість. Вирішено було нижче по течії Дніпра спустити на воду кілька плотів з чучелами. Розрахунок був простий: ворог прикує свою увагу до цього місця, а батальйон у цей час переправиться через Дніпро на іншій ділянці. За сигналом бійці зосередилися на завчасно приготовленому місці для переправи. Дії батальйону були чіткими і злагодженими. Противник все ж виявив переправу. Однак бійці вже вибралися на берег і захопили плацдарм. Зав’язався жорстокий бій за вигідні рубежі. Закріплюючись, бійці стрілкового батальйону нестримно тиснули на ворога, який вперто оборонявся. З тяжкими боями батальйон просувався вперед і захопив важливий опорний пункт у районі с. Лютіж, що на північ від Києва. Ворог безперервно кидав у контратаки піхоту і танки, завдавав бомбових ударів. Та воїни капітана Харковця стояли на смерть.

         На світанку 11 жовтня 1943 року бій розгорнувся з новою силою. Ворог кинув у бій свіжі резерви. Одну за одною відважний батальйон відбивав   контратаки. Вранці 12 жовтня при підтримці танків ворог знову пішов у наступ. Становище складалося надзвичайно загрозливе. Утримати важливий плацдарм можна було, вдаривши по флангах ворога. Відбивши шість атак, комбат підняв бійців у контратаку. Знищивши у цьому бою понад 300 ворожих солдатів і офіцерів, батальйон продовжував утримувати важливий плацдарм. Гинули і мужні бійці 1 - го стрілкового батальйону. Ідучи в перших рядах атакуючих, впав із смертельною раною в грудях командир батальйону капітан Харковець Анатолій Порфирович. Він похований у братській могилі в с. Лютіж Вишгородського району Київської області.

         За форсування Дніпра, сміливість і відвагу, проявлені при обороні Лютіжа, командиру 1-го стрілкового батальйону 121-го стрілкового полку 180-ї стрілкової дивізії 38-ї армії капітану Харковцю Анатолію Порфировичу Указом Президії Верховної Ради Радянського Союзу від 29 жовтня 1943 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

         Постановою Ради Міністрів УРСР № 360 від 3 листопада 1987 року Моринській загальноосвітній школі присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу А.П. Харковця, а у 1989 році на території школи відкрита меморіальна дошка та встановлено погруддя Герою Радянського Союзу А.П.Харковцю.

До 100-річчя від дня народження Героя Радянського Союзу Харковця Анатолія Порфировича  БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ  НАРИС  Завантажити