Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Вівторок, 19.03.2024, 16:31 |
Вітаю Вас Гість |
|
Іван Артемович Загорний
Іван Артемович Загорний Іван Артемович Загорний народився 26 жовтня 1920 року в селі Моринці (тепер Корсунь- Шевченківського району Черкаської області) у селянській родині. Навчався у Моринській неповносередній школі. Після голодомору 1932-1933 років сім’я переїхала на Одещину. Там він закінчив середню школу 1939 р. у м. Березівці і вступив до Одеського педагогічного інституту на історично-філологічний факультет, але навчатися довелося недовго, бо у грудні того самого року, під час фінської війни 1939-1940 років призвали на строкову службу до діючої армії Петрозаводського напрямку. У Другій світовій війні (1939-1945) брав участь у бойових діях на фронтах України і Білорусії та у партизанах. Після закінчення війни продовжувати навчання в педагогічному інституті не довелося, і життєва доля все переінакшила. У лютому 1946 року екстерном здав екзамени в Одеський інженерно-будівельнии інститут, одержав право на демобілізацію і став студентом. Після закінчення інституту, 1951 року дістав направлення на роботу в Ізмаїльський «Облміжколгоспбуд» начальником буддільниці. 1952 року знову був призваний на військову службу в кадри військово-морського флоту і призначений старшим офіцером будівельного відділу Червонопрапорної Дунайської флотилії в Ізмаїлі. 1956 року, після ліквідації Дунайської флотилії, переведений до Криму заступником, а згодом і начальником інженерної служби (КЄЧ) Євпаторійського району Чорноморського флоту. 1958 року, при скороченні флоту, за власним бажанням, одержав дозвіл на звільнення в запас. Переїхав до Києва і працював начальником будівельної дільниці «Головкиївміськбуду». З 1960 року перейшов на проектну роботу спочатку в «НДІОМБВ» Академії будівництва і архітектури УРСР із впровадження поточного методу будівництва сільгоспоб’єктів, а 1961 року і до виходу на пенсію 1985 року працював у Головному науково-дослідному і проектному інституті «Укрндігіпросільгосп» заступником головного інженера і технічним керівником філій інституту. І.А. Загорний — інвалід Другої світової війни, підполковник - інженер у відставці, має державні нагороди. Історією України цікавився ще з школи та в Інституті. Переживши війну і ставши свідком ще однієї трагічної сторінки історії України, автор намагався якось знайти можливості ознайомитися із забороненими радянським режимом джерелами української історії та написати власну книжку-підручник для свої дітей, які підростали, але у тогочасній школі не мали змоги вивчати правдиву історії України. 1977 року склав «Короткий нарис української історіографії», скориставшись раніше недоступними джерелами. Сам зробив рукописну книжку з власноруч виконаними портретами видатних істориків. За допомогою цієї книжки в домашніх умовах діти самотужки мали змогу опанувати рідну історію і виросли національно свідомими українцями. Видав ту книжку у 2007 році. Пізніше доповнив і підготовив нову під назвою «Нариси української історіографії».
|
|
Copyright MyCorp © 2024 |
Створити безкоштовний сайт на uCoz |